Коли посаду смерті зайняла молоденька дівчина, у комітеті виникла хвиля сумнівів, яка згодом переросла у занепокоєння, але тему замнули.
Просто спершу усіх зачепило, що з'явилась загроза для старого устрою й ладу. Наприклад, пенсійний вік підняли, а смертний - занизили. Як тут навести баланс, адже пекло, пекло - воно як нічний клуб: живе за рахунок клієнтів. А тут комунальні на рай - черги виросли, з'явилась загроза для найстабільнішого у світі бізнесу. Що молоді знають про збереження економіки? Як довіряти смерті з наївними поглядами і святими поривами?
Натомість склалося непогано. Усе врятували юнаки і хлопчики. Молода Смерть полюбила торкатися їхньої шкіри, Їхніх гарячих легень і сердець, наповнених шкодою звичок, патріотизмом та іншими небезпечними сумішами. Смерть казала, ось як! вони дихають - як завмирають - Це ж найгарніше, що є на землі, найрідніше, що у батьків - як до них не торкнутися?
Шкода, що хлопчики не могли перенести аж надто закоханих доторків смерті.
Врешті, у пеклі розслабилися, про черги перестали згадувати взагалі, рай відмінив податки.
Практика показує, до нових традицій епохи звикають повільно, хай і з якимись пожертвами - але звикають завжди, і в усіх комітетах.