Холодний вечір і холодні мої руки,
Іду по вулиці сьогодні знов одна.
Я вже й не знаю як описувати муки,
Що відчуває ніжна і ображена душа.
Без тебе я лечу, неначе в прірву,
Без тебе знову я стаю не я.
Чомусь так хочеться узятись за обійму
І прислонити різко до свого чола.
Ти гордість маєш,це я добре знаю,
І слово ти тримаєш до кінця.
Але ж чому ти завжди ображаєш,
Людей,що відкривають лиш тобі серця?
Іще один ковток смачного чаю..
Мабуть,на хвиль полегшує мені життя.
Я буду довго пам'ятати,обіцяю,
Твої солодкі і п'янкі вуста...
Ти зараз там займаєшся "ділами",
А я сиджу в квартирі лиш одна,
Мені без тебе холодно одній ночами
Та не в холоді зараз лиш пам'ять моя...
Ну от і все, не буду більш писати.
Бо моя думка на папір вже не ляга,
Тобі я хочу лише пару слів сказати:
-"Для тебе це! P.S твоя мала.."
02.10.2014
Вікторія Тригуб еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1