Ой у полі дві тополі, Одна одну перепитує: А в козака дві дівчини, Одна одну перепитує: "Подруженько, вірнесенька, Чи бачила мого милого?" – "Ой бачила, ще й вітала, Ще й трошечки з ним постояла. Тяжко зітхав, тебе питав, Чого ти вчора не приходила? Подруженька,вірнесенька Дай на руки полотенечко Не стій з моїм,з моїм милесеньким Та не суши ти мого серденька Не суши ти мого серденька"