Ти залишишся? На секунду, на мить, на хвилину, На шматочок одного людського життя? Я би більше ніколи Тебе не покинув Ти була б моїм пульсом і серцебиттям…
Я чаю наллю. Сподіваюсь, не проти? Сьогодні на небі не злічити зірок… Ти вибач, що скромно так. Багато роботи. Хоч, тепер, саме Ти – найголовніша з думок.
Там сніжно надворі? Вже, схоже зима. Ти любиш читати? Які любиш книги? У мене, Ти знаєш, багато нема, Та Ти зачитай мені. Не голосно – тихо…
Так тепло. Мабуть, це свічки на столі. Я, краще, задмухну їх. Не заперечуєш, добре? Я п’яний. Це все – вино у мені… Ти, мабуть, любиш більше хоробрих?
Твої очі. В них стільки пристрасті, волі. А в мОїх – прохання до Тебе не йти. Якось сухо… Стало сухо у горлі. «Я люблю Тебе…» До самоти.
Ти залишишся? На секунду, на мить, на хвилину, На шматочок одного людського життя? Я би більше ніколи Тебе не покинув Ти була б моїм пульсом і серцебиттям…