Затуляю, лице рукою, Ховаюсь, від чого не знаю Повітря ковтаю, пірнаю У воду, пірнаю з головою. Набридло, існувати душею Я хочу, пожити тілом А мрії, навіщо я мрію Реальність набридла, кому яке діло? Друзі зникають, втікають Втікають, від мене додому Невже насправді все так дістало Залишаюсь один, з дурною головою Часом мені, бува здається З’явилась, на життя алергія Та рано чи пізно все минеться В моєму серці поселилась надія.
Водоспадами падати, негаразди забанити, Коли діагнозом є алергія. Заклеїти тріщини у серці розміщені Проста заповітна мрія. Х2
Слова, що створюють звуки Не дають, опустити руки Іноді у мене зникає бажання Продовжувати, пусте існування Зупиняю, себе свідомо Чи хтось зрозуміє, мені невідомо. Для себе людина, а іншим потвора Діагноз відомо - моя душа хвора
Водоспадами падати, негаразди забанити, Коли діагнозом є алергія. Заклеїти тріщини у серці розміщені Проста заповітна мрія. Х2
А небо, постійно ллє сльози Краплини, вчать азбуку Морзе Всі знають, дощ скінчиться, Якщо кожну ніч сонце сниться Коли ж, знайдеться та особа Серце до якої звикне скоро? Ліки від алергії принесе із собою Тоді піде життя по-новому колу
Водоспадами падати, негаразди забанити, Коли діагнозом є алергія. Заклеїти тріщини у серці розміщені Проста заповітна мрія. Х2