Ходить ніч по зірка і по долях, То мовчить, то шепоче мені, Що мелодія наша журбою Обірвалась на щемні струні. А судилась нам зустріч навіки, Тільки вік промайнув, наче мить. Два вогні обнялися на вітрі, Щоб себе у собі спопелить.
Приспів: Згора кохання, любов згора, І вітер попіл сумний розносить. Прийшла розлуки терпка пора, Ще тобі і мені літа світять вогні, А в серці осінь.
Я не хочу, щоб дивна молитва Захлинулася від гіркоти. Ніч-ворожка не чарами сипле, А за нами розводить мости. Може пізня любов, може рання: На розлуку причин не шукай. Скільки слів було в нас, а востаннє Не знайшлося, крім слова "прощай".