Твоїм останнім кроком буде крок до неба, Востаннє погляд зафіксує волю птаха, Ще трішечки пожити - твоя слаба потреба, А осінь забирає до неба, до неба. Ведомий попід хмари ти заспіваєш тихо, Слабими пальцями, як струнами ти граєш вітер, Пляшки в твоїй торбинці, в пляшках дешеве лихо, А на душі у тебе відлига, відлига.
Приспів: Політаємо разом ти і я... Політаємо разом там, де зоря... Політаємо разом, боятись не треба... Політаємо разом, тримайся за небо, За небо...
А потім знов заплаче вітер і гукне до тебе осінь: "Попращаємось до завтра, а зустрінемось на небі. А коли ти так не схочеш, подивись тоді на захід, Ти побачиш мої очі, ти відчуєш мої губи." А потім знов настане ранок, а за ранком прийде вечір, Насолодою бажання стане тобі твоя вірність, Через тисячу ночей ти повертаєшся на землю, Може звіром, може древом, або рибою, а може, Вільним птахом, вільним птахом.