А я жіночка нівроку, кучерява гладка, Високая чорноброва, звати мене Гапка. А у мене чоловічок, маленький як вінчик Як захоче цілуватись, то стае на стільчик. Чоловічку дорогенький, коли твоя ласка, Цілуй мене милуй мене, бо я твоя Гапка. Як не будеш цілувати, буде тобі біда, Як не будиш милувати, піду до сусіда. Прийшла прийшла до сусіда, стала на помості, Ой сусіде Дермидоньку, прийми Гапку в гості. Ой сусіде Дермидоньку, мало я не вмерла, Затопи скоріше баню, бо я зовсім змерзла. Стало сонечко сідать, настав вечір наступать, Стала баня топитися, стало Гапку припікать. Ой сусіде Дермидоньку, дай мені пораду, Пече пече мене Гапку, спереду і с заду. Тікай тікай швидши Гапку, навіщо тобі баня, Бо без жінки чоловік, несе розтирання. Несе несе чоловік, дубовеє сало, Як змастив він мене Гапку, мало я не впала. Як тікала через тин, через перелази, Мастив иене чоловік, ще чотири рази. Не дивуйтесь добри люди, що я така гладка, Всюди туди повернуся, бо я таки Гапка.