хто навчив її сперечатися так затято власною впертістю розріджуючи щільність супротивних аргументів Христові одному бути вірною у будень і свято зі світлин усміхатися широко й відверто
дивитись у невідь блакитними, мов небо, очима плекаючи власну відстороненість від світу зутуляти русяве волосся тендітними плечима за кордонами батьківщини здобувати вищу освіту
пити з друзями каву у запашних рестораціях зустрічатися з Господом у німецьких ґотичних костелах і на давніх жидівських цвинтарях відшуковувати нарації що карбовані з права на ліво на зчорнілих камінних стелах
поставати на прю з «поганським духом» нацистів називати картини фюрера «мальовидлом» зневажати висновки істориків-ревізіоністів пантеличачи опонентів гнівним милим видом
а під час веселих атракцій розливати навколо гучний уривчастий сміх потрапляти відвідати всі недільні Служби Божі спромогтися, зрештою, бути… найвродливішою від усіх стоячи у своєї тожсамості на сторожі… хто навчив її?