Давид Найфонов - Житомирський вальс | Текст песни

• Тексты песен
• Давид Найфонов
• Житомирський вальс

Старий бульвар засинає під ковдрою снігу,
Мерзнуть проспекти, вдягнувши сіренькі шарфи,
Маленькі провулки наспівують пісеньку тиху -
Місто так довго чекає приходу весни.
Весна повернеться, та наше дитинство ніколи,
Воно заховалося в рідних стареньких дворах.
Час невблаганний. Його підкоряємось волі
І згадуєм, згадуєм в теплих лагідних снах

Житомирський вальс, який ми колись танцювали
З надією й щастям в гарячих юнацьких серцях
В стареньких дворах, що тепер так сумують за нами,
Давно загубившись в далеких дитячих роках.

Тролейбуси їдуть, на світ споглядаючи сумно,
Дороги далеко ведуть від домівок батьків.
Життя проживаємо суєтно, весело, шумно,
Та інколи нам так не хочеться шуму та слів.
Кинути б все і у рідні краї повернутись,
Щоб знов зазирнути в маленькі квітучі двори,
Дитинством так тепло, так ніжно ще раз огорнутись,
Згадати далекі й такі безтурботні роки.
І...

Житомирський вальс, який ми колись танцювали
З надією й щастям в гарячих юнацьких серцях
В стареньких дворах, що тепер так сумують за нами,
Давно загубившись в далеких дитячих роках.

http://vk.com/davepage


Давид Найфонов еще тексты