Вона нарізала сала Я налив у стаканчики віскі Раніше я бачив замало таких крейзі-бейбі зблизька Я казав їй про гори і море Вона цитувала Бодлера Віскі вливається в горло З колонок підспівує Брега
«Немате дела? Где да баци своје тело? Онда иде са мном да се пије, пију, пију, пију…»*
Іду по вулиці щасливий і п’яний Залікував всі духовні рани В кишенях повна бухла і бабла І вчора знов молодуха дала А навколо у золоті осінь Заборонене щось в папіросці І зранку я ще тверезий як скло Це несерйозно – два по сто!
І сидів би я ще на роботі як у тому гнилому болоті Та приїхав привіт із Белграда - ящик ракії і самосаду
«Зар не брига? Све се тако тихо. Онда иде са мном да пијем, пију, пију, пију…»**