У мене є ілюзія, бо в тебе є талант: Триматися спокійно, навіть, скелі на краю, А спокій то є, мабуть, Найкраща в світі із констант. Ми граємо в мовчанку і я знову, знову, Знову програю! У мене є ілюзія! Стихії розгуляються, розколеться земля, А ти один лишаєшся стояти як стояв, І я навколо тебе метушився, як маля, Та зараз я спокійний - в мене є ілюзія, Ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!
У мене є претензії, а в тебе їх нема, І там, де я кричатиму, тебе охопить сміх. Ти кожного хоробрості навчаєш задарма, Ти впевнено стоїш, тебе ніяк, ніяк, Ніяк не збити з ніг! У мене є ілюзія! Ти впевнений у цілі і щасливому кінці, А погляду твого не зможе втримати змія, Міцні твої константи, як і сила в кулаці, Бо це твоя реальність, а моя, моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія! Моя ілюзія!