Ой, на гори та женци жнуть,
А по-пид горою,
по-пид зэлэною
козакы йдуть.
А, попэрэду Дорошенко,
Вэдэ свое вийсько,
вийсько запоризькэ
хорошэнько.
А попэрэду пан хорунжый,
Пид ным конычэнько,
пид ным воронэнькый
сыльно дужий.
А позаду Сагайдачный,
Що проминяў жинку
на тютюн та люльку,
нэобачный.
Гэй, вэрныся, Сагайдачный,
Визьмы свою жинку,
виддай тютюн-люльку,
нэобачный.
Ой, мэни с жинкой нэ возыться,
А тютюн та люлька
козаку ў походи
прыгодыться.
Ой, хто в лиси озовыся,
Та выкрышем вогню,
та покурым люльку,
нэ журыся.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1