Катерина Тіторенко - Кохання моє недоношене | Текст песни

• Тексты песен
• Катерина Тіторенко
• Кохання моє недоношене

Моє недоношене, недовиплекане кохання,
Я лишусь для тебе поганим сном, якщо не проти,
Як смертник, маючи право на останнє прохання,
Я прошу, позбав душу мою одвічної цноти.
Нехай і небажаною дитиною з мене вил'єшся,
Важкими, небажаними рядками,
Чи пилюкою дорожньою зав'єшся, здіймешся,
Чи впадеш на груди, без сил, заповітними стежками,
Книжками,
А чи й смужками в ідеальних сорочках.
Кохання моє недоношене,
лишайся в мені хоч чимось, хоча б застиглим чорнилом,
В кулькових ручках.
LM-ом твоїм червоним вдавлюсь, задихнуся,
Занадто гірким димом обпече горлянку,
Від червоних плям на стіні, вкотре відсахнуся,
Наче наповнили і переповнили моїх епідемій склянку.
Моє недоношене, недовиплекане кохання,
Бийся в мені істериками чи залиш у спокої,
Навідуйся, як завжди зрання,
Чи забудь усі дороги до мене - теплої, жорсткої.
Згадуй мене з відразою, що викликала б нездорове збудження,
Згадуй мене словом тихим, нечемним і брудним,
Але не прокладай між нами магістралі відчуження,
хоч і далекий шлях ніколи не здавався нам нудним.
Згадуй мене, від жалю здригайся,
Радше ненавидь, аніж люби,
Дитино моя доросла, тепліше вдягайся,
Квітень видався холодним, як раз те що треба для журби.

http://vk.com/neprostokatrin