Колись, дівчино мила, то був чудовий час. Як ще любов носила ген попід хмари нас. Ми мріяли, зітхали, кохання присягали. А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".
І був би я дівчину довіку так кохав. І був би я єдину до серця пригортав. ( http://alllyr.ru/text57698.html ) Та десь війна взялася, дівчина віддалася, А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".
І зорі мерехтіли, соловейко щебетав. В очах сльози тремтіли, як я її прощав. Давно те все минулось, кохання позабулось, А в серденьку осталось все "ох-ох-ох".