І. Після літніх теплих гроз За пожовклим листям вирій Не забуду сотні поз, Що з тобою, люба, вивчив. Ми не їздили на море, Ціле літо в моїм ліжку. Ні, не Святязь, ні у гори- Ми кохались вголос, нишком.
п: Скільки б світ не давав мені шансів- Попа твоя буде завжди здаватись Рідним маяком у хвилях буднів і свят. Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.
ІІ. Після всіх наших ночей, О-о-о, коли зривався голос, В голові твої слова: "Ти, ти невиправний, Колос!" Скоро буде 25. Мої очі, як в 15. В мене мало пропозицій, Може просто пої...
п: Скільки б світ не давав мені шансів- Попа твоя буде завжди здаватись Рідним маяком у хвилях буднів і свят. Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.
ІІІ. Ти сьогодні дуже злишся. Моя люба, маєш право. Я забув, як тебе звати, Не-е, не найкращі справи. Скоро прийдуть снігопади, Ти не будеш більше критись, У моїм затишним ліжку Можна цілу вічність грітись.
п: Скільки б світ не давав мені шансів- Попа твоя буде завжди здаватись Рідним маяком у хвилях буднів і свят. Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.
Скільки б світ не давав мені шансів- Попа твоя буде завжди здаватись Рідним маяком у хвилях буднів і свят. Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь...