Буяє на дворі весна,
Чарівно співають журавлі,
Прокинулась в мене здавна
Велика любов до землі.
Я здибав нацьйональне зерно,
Все є тепер для виросту плодів.
Я посаджу таке дерево! –
З плодами синьо-жовтих кольорів.
Але то справа дуже непроста –
Земля моя – то глина та пісок,
Без добрива нічого не росте,
Хіба що будяковий колосок.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Але я дечого не врахував,
Хоч маю дуже якісне зерно.
На чому посадив, те і дістав –
Вродило бо червоне знамено.
Воно ж таке величне та красне!
То я його порізав на шматки.
На добру згадку своєму народу
Шматки роздав, як носові хустки.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Земля дарує радісне життя –
Доволі я вже добрива наклав.
Мій краю, в тебе ясне майбуття!
Не досить ще я сил тобі віддав.
Чи буде на землі родючій приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Кому Вниz еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1