На калині мене мати колихала,
Щастя й долі в чистім полі виглядала.
Ой, калинонько червона, не хилися, |
Від землі ти сили й соку наберися. | (2)
Ті літа давно минули, одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млина розквітає, |
Мого рідного синочка забавляє. | (2)
Виростай же мій синочку, мій соколе,
Тобі щастям колоситься рідне поле.
Пролягла тобі на зорі путь орлина, |
І в дорогу проводжає цвіт-калина. | (2)
Костянтин Огневий, 1959 еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1