Колись я в Токіо попасти мушу, Шоби з японцями піти на суші І пальцями собі розтягну очі, Шоби всі думали, шо я - япончик, А потім Куба - сигару в зуби І цілий тиждень не виходиш з клуба, І в ритмі сальси поскачу дальше Там, де ніколи досі не бував ше. Наприклад, полечу ше на Ямайку, Куплю на пам'ять растаманску гайку, Здоров'я ромом я собі поправлю І Бобу Марлі пам'ятник поставлю. І в Гімалаї попасти маю - Там трохи з йогами позагараю І до Уралу пішки помалу До вечора якось до шкандибаю.
В Сибір я, люди, певно не поїду, Велику маю на Сибір обіду: Там двадцять років відсидів мій дідо І я в Сибір вже точно не поїду. А ліпше в Сочі, тьомниє ночі - Там запах жінки ніс мені лоскоче, Поїду в Ніццу, замовлю піцу І пригощу якусь французьку спіцу, А потім ще підскочу на Гаваї, Що на Гаваях є - то в нас немає, А що у нас є, то на тих Гаваях, Сто процентів, ніфіга немає. Сала немає, борщу немає І нащо здались мені ці Гаваї? Мене ніхто там не понімає, Нехай Обама їздить на Гаваї.
Поїду краще я до Голівуду І з Бредом Пітом пити пиво буду, І з Бредом піти чіпси їсти буду, Мене Бред Пітт ніколи не забуде. А потім вернуся на Україну, Мені тут добре - я її не кину. І головне, шо тут є свої люди, А свої люди в мене просто всюди! А свої люди в мене на кордоні, А свої люди в мене в охороні, А свої люди в мене у лікарні, А свої люди в мене в перукарні. Карочє, я вже нікуда не їду, Подзвоню куму і біжу за пивом, Короче я вже нікуда не їду, Дзвоню куму! Біжу за пивом!