Час невпинно летить, добре що серце не болить. Тішить думка мене, тебе побачити на мить. Одеса-Сімферополь - звичайний маршрут. Але для мене він важливий. Ти в Сімфері, я тут. Годі думати про небо, забути де цвіте Весна. Бо без тебе не настане, так підказує душа. Довгий шлях не перепон, а навпаки, таке стрімління. Чим далі ти від мене, то глибше почуттів коріння. Вростають, жадають, світла і води бажають. Ти все, що мені треба, думки до тебе повертають. Не знаю, що таке наснилось, чи може із гори скотилось. А може вразила блискавка, та на тобі я зупинився. Не знаю, що відповісти, яким чином це скрутилось. Бажання бути десь там поряд, невпинно зупинилось. Місяці міняли колір із жовтого на білий. Без тебе в мене на колір, настрій якийсь сірий. Може падати небо, можуть зриватися зорі. І хай воно так і буде, я буду гріть твої долоні. Поцілунками ніжно, тебе весь час зігрівати. Твої губи чарівні, я хочу знову відчувати. І я тебе не забуду, скільки прийшлося чекати. І почуття немов в сплячку, навчилося залягати. Мрію зустріти на перехресті часів. Я тебе дуже кохаю, це почуття глибше морів.