Ховай, не ховай - не сховаєш болі, Бо вона, як вітер в чистім полі. Жени, не жени - не проженеш лиха - Скрізь і всюди крадеться тихо. Шукай, не шукай - в другий раз не знайдеш, Або роби як знаєш - мені байдуже. Тікай, не тікай - все одно під небом Ще ніхто ніколи не втікав від себе!
Марно час втрачаєш, інших кольорів не помічаєш, Думаєш лиш про минуле, що далі буде - сам не знаєш. Тільки час минає, але ти не забуваєш, Що колись з тобою було, але сніг не перший тане. Думай про майбутнє, нові стосунки сіять рано. Вічного нема нічого, як би не хотів ти - Стане так, як повинно стати. Поглянь нарешті навкруги ти, зрозумій, Що горе не покине, коли не захочеш. Досить! Ти чуєш, друже? Кажу тобі я: "Досить!" Тобі ще не набридло? Зажди рівняти літо й осінь! Бо щастя важко так знайти в самом собі, Та ще важкіше в самоті знайти іншого місце Ні, ніколи не здолати одному великі сум і горе, Самота штовхає на безглуздя, на думки хворі, Але не дадуть друзі тобі свою думу бити, Як би не було, але потрібно далі жити! (х3)
Страждай, не страждай - все одно погано, Доля дивиться очима п'яними. Літай, не літай - все одно безкрилий, Краще схаменись, поки собі ще милий. Кохай, не кохай - все одно одинокий, Наче падаєш у яр глибокий. Бажай, не бажай - а буде то буде Аби не заздрили тобі в світі люди.
А наді мною вогонь, Піді мною вода. Аркуш минулого дня летить в нікуди. Дотик змокрівших долонь Знаю, буде біда... Наді мною вогонь, піді мною вода...