дощ розіб'є пил в моїй чашці дощ розіб'є всі мої спогади про красунь всі спогади про моїх красунь
дощ розіб'є нашу нестачу дощ розіб'є місто на скалки дзеркала
і людина виймає руку з багнюки і голову перерізає очеретяного кольору хмара і вода ллється зі стріх у ринви з ринв на землю але це все — не моє
усе має кінець історії мають кінець блискавка проникає через мене і виснажує мене блискавка чистить мене доки я не зізнаюсь я боюсь що настане її кінець блискавка трусить мою оселю шукаючи кохання очеретяного кольору хмара байдуже. і безсила
завтра — справи післязавтра можливо знову блискавки не врятують машини в місті не врятує затишна далека лампа у ванній не врятує гоління не врятує тепла їжа нічого не врятує доки вона не з'явиться 08.05.12