Вечір на землю спада, знову чарує уста, Знову пригадує, знов, - нашу першу любов. Як же до тебе прийти? А що ж тобі принести? Білі троянди і, знов, - нашу першу любов.
Приспів:
Я принесу тобі кохання, я принесу тобі чекання, Я принесу тобі ту муку, що зветься, що зветься, Що зветься Любов!
Переплелись два шляхи, там, де палали мости В полум’ї розчарувань, нездійснених бажань. Вірю, що не на біду, вкотре до тебе іду, Спогад приношу і, знов, - нашу першу любов.
Приспів.
Вечір на землю спада, знову чарує уста, Знову пригадує, знов, нашу першу любов. Завжди я був не один, довго виконував чин: Гостя в твоєму житті, і знов приношу тобі.