Сонце у небі лагідно сяє,дзвоник дзвенить. Сміхом дитячим сповнився цілий світ. Нас вчителі назавжди проводжають,час летить. Раптом усі ми,дорослими стали в мить.
Школа сумує,школа чекає дивиться пильно вдаль. Дзвоник останній кульки взлітають в вись. Сльози не прохані в раз набігають школа моя прощавай. Ми ще повернемось ти не журись.
Мов наречені наші дівчата квіти весни. Юність травнева в щирих очах бринить, Наші батьки зажурилися раптом,мов у сні. Раптом усі ми,дорослими стали в мить.
Школа сумує,школа чекає дивиться пильно вдаль. Дзвоник останній кульки взлітають в вись. Сльози не прохані в раз набігають школа моя прощавай. Ми ще повернемось ти не журись.