Були люди невірнії,
Вони в Бога не вірили,
А вірили у цмочище,
Оте лютеє зміїще. (2)
Дали цмоку ще й оброку,
Щонеділі по людині.
Прийшла пора й до царя
Хоч сам ступай, хоч доч давай. (2)
Стали музики грати,
Стали панну виряджати;
Посадили біля моря:
\"Моли, панно, щиро Бога!\" (2)
Тоді панна дуже злякала,
Стала щиро молить Бога,
Аж ось летить сам цмочище,
Оте лютеє зміїще. (2)
В його з рота огонь пашет,
В його з очей іскри скачуть.
Де узявся святий Юрій
На білому, на коні,
З копією у руці. (2)
Вдарив цмока поміж ока,
Забив цмока навік-віки.
\"Що за це ти хочеш Юрій?
Може хочеш срібла-злата?
Може хочеш — розписання,
По всім світу розсилання,
Щоб читали та співали,
Георґія святкували?\" (2)
\"Я не хочу срібла-злата,
А я хочу розписання,
По всім світу розсилання,
Щоб читали та співали,
Георґія святкували!\" (2)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1