Я втомилась від цих революцій, Поросла полином дорога, По дорозі сіється попіл, А в слідах проростають квіти. Я слова залишу на потім, Я люблю як сміються діти І як квітами пахне постіль. Досить з мене цих революцій!
Я втомилась від цих революцій І притрушені сонячним пилом Хай дощі по асфальту лиш ллються, Переписують все "набіло". Я заплачу – значить заплачу, Все одно тоді засміюся І нарешті усіх пробачу. Досить з мене цих революцій! Досить з мене цих революцій!
Я втомилась від цих революцій, Що такими не є насправді, Що такими даремно лиш звуться, Я сама собі буду правда. Говорімо про щось інакше, Я нічого вже не боюся, Лише трохи, напевно, фальші. Досить з мене цих революцій! Досить з мене цих революцій!
Я втомилась від цих революцій, Поросла полином дорога, По дорозі сіється попіл, А в слідах проростають квіти. Я слова залишу на потім, Я люблю як сміються діти І як квітами пахне постіль. Досить з мене цих революцій! Досить з мене цих революцій...