Найкращих забирають небеса...
А вересень тче чорну хустину--
Як дощ осінній--падає сльоза...
Не плачте,люди,я помер за Україну!
Не тужи,матусю,я прийду у сні--
Тихенько обійму тебе за плечі,
Журавликом прилину навесні,
Засвічу зірку у холодний вечір...
Тримайтесь,тату, не повернусь я живим..
Так щось нестерпно палить груди,
Я вмерти не боявся молодим--
Дивитись страшно,коли гинуть люди.
І ви,дідусю,помоліться Богу...
Я з вами того літа не косив--
Лягла зі сходу та останняя дорога--
А землю я любив,о,як її любив!
Пробач,кохана,що в АТО провів
Тривожне наше і останнє літо...
Не встиг я...Не вернувсь...Недолюбив...
Тепер мені носитимеш ти квіти.
А ти,сестричко,за мене доживи!--
Доплач.досмійся,пісню доспівай--
І душу й тіло я чесно положив
За Україну,за знедолений свій край!
Не плачте,люди,Грізлі не помер--
В Айдарі дальше я нестиму оборону.
Тут друзі вірні--разом ми тепер
Навіки будем у Небеснім батальйоні.
Михайло Мирка еще тексты
Другие названия этого текста
- Михайло Мирка - Найкращих забирають небеса (мінус,задавка) (1)
- Михайло Мирка - Найкращих забирають небеса(Acoustic)(мінус,задавка)+2 (1)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1