Спочатку ти лапочкою був- Мало на це не купилась. Ти наївний думав,що мене здобув, Але я від тебе просто змилась. Так,хотів моє серце розбити, Щоб себе мужиком почувати. Обломись-не вдалось це зробити. Не збираюсь за тобою сумувати. Ти прагнеш мене опустити. А в результаті сам в багні. Чому не можеш мене відпустити? Нащо вдаєшся до брехні? Одну річ зрозумій,чувак,- Сам себе габзуєш. Всі знають,який ти бабак, А мені життя й так не зіпсуєш. Йди шукай собі козирних шалав, Я дам тобі навіть грошенят. Вали,поки під гарячу руку не попав, Зникни з моїх вже оченят!!!!!!!!!!