Сьогодні дощ постукав у моє заплакане віконце Я виглядую на вулицю – куди поділось сонце? Було воно ще вчора, всім проміння дарувало, А сьогодні сірі хмари від нас його сховали. Плачуть вулиці, дороги, пошматовані дерева, Вітер листя обриває зі старого мого клена. І хоч сумно мені, та депресії не стало. Я хочу, щоб ми разом цю пісню співали.
Іди, біжи за мною, бо тільки дощ змиє страх, Розтопить серце твоє, розтопить лід в твоїх думках. Іди, біжи скоріше, відчуй мене назавжди, Бо ніч буває світліша, коли є дощ, я і ти.
Одягнуся я тепліше і порину у цей морок. Дощ сьогодні мені друг і зовсім не ворог. Будуть ноги самі йти по дорозі, що без краю, Може я ще повернусь, а може заблукаю. Ти мене ще запитай, що знаходжу я в цій тиші, Може відповідь знайду, а зрештою, навіщо? Просто дощ мене покликав і повів за собою. Я хочу, щоб мій настрій розділився з тобою.
Сегодня дождь постучал в мое заплаканное окошко Я виглядую на улицу - куда делось солнце? Оно было еще вчера, всем лучей дарил, А сегодня серые облака от нас его спрятали. Плачут улицы, дороги, изуродованные деревья, Ветер листья обрывает из моего старого клена. И хотя грустно мне, и депрессии не стало. Я хочу, чтобы мы вместе эту песню пели.
Иди, беги за мной, потому что только дождь смоет страх, Растопит сердце твое, растопит лед в твоих мыслях. Иди, беги скорее, почувствуй меня навсегда, Потому что ночь бывает светлее, когда есть дождь, я и ты.
Оденусь я теплее и погружусь в этот мрак. Дождь сегодня мне друг и вовсе не враг. Будут ноги сами идти по дороге, что без края, Может я еще вернусь, а может заблукаю. Ты меня еще спроси, что я нахожу в этой тишине, Может найду ответ, а в конце концов, зачем? Просто дождь меня позвал и повел за собой. Я хочу, чтобы мое настроение разделился с тобой.