Засвіт встали козаченьки. Українська народна пісня.
Утром встали козаченьки В поход с полуночи,- Заплакала Марусенька Свои ясные очи.
Не плачь, не плачь, Марусенько, Не плачь не плачь Да и за своего миленького Богу помолись
Взошел месяц над водой, А солнца нет... Иметь сына в дорожку Слезно провожает:
"Иди, иди, мой сыночек, Иди , не медли За четыре неділеньки Возвратись домой!"
"Ой, рад бы я, старая мать, Еще и раньше вернуться, И нечто конь мой вороненький В воротах споткнулся.
Утром встали козаченьки В поход с полуночи,- Заплакала Марусенька Свои ясные очи.
1. За світ встали козаченьки В похід з полуночі, Виплакала Марусенька, Свої ясні очі. 2. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися! 3. Стоїть місяць над горою, А сонця немає. Мати сина в доріженьку Слізно проводжає: 4. «Іди, іди, мій синочку, Та не забаряйся, За чотири неділеньки Додому вертайся!» 5. «Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось мій кінь вороненький В воротях спіткнувся. 6. Ой Бог знає, коли вернусь, В якую годину; Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину!» 7. «Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти, Та чи ж буде вона мене, Сину, шанувати?» 8. «Ой не плачте, не журітесь, В тугу не вдавайтесь: Заграв кінь мій вороненький, Назад сподівайтесь!»