у кожного листя - свій час стати птахою, піднятись у вирій над жалями і страхами. шукаємо весну в серцях, покритих льодом. і, може, я засну - пірну вглиб у воду...
//час летить шалено - вгрузаю в землю. на мої рамена паде сонце темне. повернулось листя, скалічене, стражденне, світ розбудить свистом, ляже біля мене//
у мене безсоння, звучать пташині весни. і світло не потоне, бо сонце воскресло... проростає листя, видовжуються кроки. полечу у вирій - відшукати спокій.