Я піду в далекі гори, на широкі полонини І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини, Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви, І дізнавсь, де твоя мила - карі очі, чорні брови.
Мій коханий, серце моє, цвіте ясен світ, Я несу в очах до тебе весь блакитний світ, Я несу любов-зажуру, мрію молоду, І сади цвітуть для тебе, як до тебе йду.
А як вітер з полонини полетіти не захоче Все одно знайдеш дівчину - чорні брови, карі очі. Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви, І шляхи тобі покажуть карі очі, чорні брови.
Мій коханий, серце моє, цвіте ясен світ, Я несу в очах до тебе весь блакитний світ, Я несу любов-зажуру, мрію молоду, І сади цвітуть для тебе, як до тебе йду.
Мій коханий, серце моє, цвіте ясен світ, Я несу в очах до тебе весь блакитний світ, Я несу любов-зажуру, мрію молоду, І сади цвітуть для тебе, як до тебе йду.