Днів земних минають роки - скільки їх було, Не стихають людські кроки, не вмирає зло, І до неба лине голос від землі, Там де під ногами колос у крові. З кожним роком земля наша розмежована, Ласкою Його святою обдарована. Хай повніє твоя чаша миром у Христі, Колоситься мирним хлібом в Божій доброті.
Приспів: Ми бажаєм жити мирно людям на землі, Хай летять завжди спокійно в небі журавлі, І Христа до свого серця всі прийміть, Мир святий в душі озветься - буде добре жить, Буде добре жить...
Чи то південь, чи то захід - люди скрізь одні, І один у всіх нас прадід, одні корені. Чому ж миту нема всюди, злагоди? Бо без Бога в серці люди - не брати.