П-р (2.42)Біль била небокрай, Сонце палило крила, А серце неба все летіло…
1.Велика матір колихала все дитинство, Мою спину захищала кожну хвилину Беззупинно душу для сина,знання взяти просила Казала,що віддасть все,в потілі сили. Лелека-сестро прикладом завжди була, Казали всі що в неї є те,чого в мені нема! Вона ділила свій талант,відбиток бачила в моїх, Та в неї досі вогонь горить,а в мене з них…
Відпустіть мене лелеки,я просив, Вони тримали хоч не вистачало сил. Не ріжте мої крила,я полечу! Відпустіть мене лелеки бо я так хочу!..
П-р
Відпустіть мене лелеки,я просив, Вони тримали хоч не вистачало сил. Не ріжте мої крила,я полечу! Відпустіть мене лелеки бо я так хочу!..
2.Лелека-доля клялася вічно любити, Казала гіркоту коханням зможе залити Обіцяла море світла,все подарувала, Та що мені нічого не треба,вона незнала! Лелека-мрія свою душу мити просила! Любила своїх лелек,ними жила,просто жила, Просто вірувала в фатум Просто мріяла,просто вчилась чекати!
П-р (2)
Відпустіть мене лелеки,я просив, Вони тримали хоч не вистачало сил. Не ріжте мої крила,я полечу! Відпустіть мене лелеки бо я так хочу!.. (2)