І хоч кругом весна, на серці в мене осінь. І все, що було досі, пішло десь в забуття, Тривожиться душа, лише зів'ялі рожі Лишились при дорозі на згадку того дня...
А рожі так у слід тобі гляділи, Тремтіли сльози їм на пелюстках... І хоч кругом весна, голови похилили. І сонцю не зраділи, бо в серденьку туга.
Не плачте рожі, ви квіти гожі, Вже усміхнулась до вас весна. Лиш я страждаю, весни чекаю, Хоч знаю, що не прийде вже вона.