Дим в долині сивої ріки, десь тут твій спогад заховав черепи і хребти. Плин, такий безжальний, як і біль, безсмертно в грудях засинав, А іноді відпускав. Воля, сила, нерухомих стін. А за ними простір навздогін.
Приспів: Це твій перший сміх у дорослий світ, де смислу набули слова. Це твій дикий плач прихованих страждань, болить душа. Віддай мені свій рай і спокій залиши, щоб бачити світло сліпим. І смолоскип в руках покаже вірний шлях, пройти одним.
Страх і сон з кинджалом у руках, і чаша білого вина пустіє щораз до дна. Світ, у ньому навпростець іду, і павутину я сную, В своїх непростих думках. Кличе знову колесо стихій. Обертає враз ланцюг подій.