Не спиняйте її, Бо вона пам’ятає про цвинтар І про жито високе вона пам’ятає. Вона засвічує місяць собою І губами засвічує звуки, Над колискою вашою Бачу її з плачем, Над домовиною вашою Бачу її зі сміхом. Лишень тоді Коли ви засинаєте, Вона від усіх вас щасливіша На вологім піску танцює, І сьогодні вона відходить од вас танцюючи І не каже вам прощавайте.
Не спиняйте її, Бо вона пам’ятає про цвинтар І про жито високе вона пам’ятає. Вона засвічує місяць собою І губами засвічує звуки, Над колискою вашою Бачу її з плачем, Над домовиною вашою Бачу її зі сміхом.