Вчора вдосвіта Прийшла до мене постать Голосу мойого, І до порогу стелилося при ній Відлуння тінню. То вона запитала у тиші: - Що в ній заснуло? То вона запитала у грому: - Що в нім збудилось? А потім до вікна підійшла І до дерева мовила: - Доброго ранку, зелена пташко! Чи не втомилась ти всеньке літо Понад хатою літати? Сядь на підвіконня - Я пшона тобі винесу, Зелена пташко, Зелена пташко...
Вчора вдосвіта Прийшла до мене постать Голосу мойого, Голосу мойого...