1 куплет: Сало їдять українці, сало вживають щодня, В селах, у кожній хатинці, є вітчизняна свиня. Сало з дитинства люблю я, на дотик приємне й на смак, З ним під подушкою сплю я, від сала не схуднеш ніяк.
Приспів: Ой, сало, сало, сало, українське сало, Ой, яке ж воно смачне і його завжди мало, Я до сала вже так звик, є цибуля і часник, Покладеш сало на язик. Сало, сало, сало, українське сало, Українцям того сала завжди буде мало. Щоб у вас і у нас все завжди стояло, Треба їсти наше сало.
2 куплет: Не треба нам «Снікерс» і йогурт, не хочу в Нью-Йорк і Париж, Дай найріднішого його – сала шматочок відріж. Не треба ні ложки, ні вилки, сало рукою візьму, Вип’ю я чарку горілки і сала не дам нікому.
Приспів.
3 куплет: Нюхають токсикомани, наркомани на голці сидять, Негри теж люблять банани, а у Франції жабу їдять. Нам не потрібні гостинці, з далеких заморських країв, Сала давай українцю – і найщасливіший він.
Приспів.
4 куплет: На Сході їдять рибу-суші, сала не їли вони, Жирні ріднесенькі хрюші, смачненькі мої кабани. Все, що на сало так схоже я буду їсти – ням-ням, Сала й здоров’я, дай Боже, всім українським сім’ям.