Ірина Лончина - Незаймана любов | Текст песни

• Тексты песен
• Ірина Лончина
• Незаймана любов

Лиш перший лист у мене на столі,
Приліг на мить, щоб трішки відпочити,
Букетом слів найкращих на землі,
Повірте, їх так важко не любити.
Жаданий лист ще кілька днів тому,
Ось цей конверт тримали ваші руки,
Жаданий лист так рада я йому,
Хоч завжди він був символом розлуки.

Приспів:
Незаймана любов, незаймана любов,
Немов не зігране на скрипці долі скерцо.
Незаймана любов, незаймана любов,
Її назавжди збереже дівоче серце.
Я вірю прийде час, я вірю, прийде час,
Коли зіллються во єдине два бажання.
Повернеться до нас і поєднає нас
Таке п’янке, таке терпке кохання.

Є щастя дні у час терпких розлук,
І снів блакить, і зустрічей хвилини,
В них ви і я й мелодій ніжний звук,
Сплетіння доль і сльози без причини.
Безмежжям слів і шепотом трави
Мої пісні вплелися, наче мрії,
В них ви і я, в них тільки я і ви,
Мелодія сердець мажорності надії!

Приспів

Повернеться до нас і поєднає нас
Таке п’янке, таке терпке кохання...

Ірина Лончина еще тексты