У селі, що на Волині, український патріот. Але жити тяжко нині, як багато в нас клопот. Якось було у селі весілля, то один з гостей сказав: "Їдьмо разом у Росію!", стопку випив, замовчав.
Приспів: Москва, Москва, ми їдем гроші зароблять, Москва, Москва, не смійте нам ви заважть, Москва, Москва, ми їдем гроші зароблять, Москва, Москва, не смійте нами зневажать.
Вийшли з потяга ці хлопці, бачуть, пиво продають, Трохи випили, та ще по стопці, і вже ноги не ідуть. Та він сказав: "Не можу, я тут геть не можу працювать". Вони сіли разом в потяг в Україні-неньці зароблять.