Я біжу назустріч вітру, аж на край землі, Де, я вірю, залишилось щось хороше. Я не знаю, дім в якій мій стороні, Я не знаю, чи повернусь я туди ще. Навколо кружляють тисячі життєвих сцен, Стрімко розбиваючись об каміння часу. На великій відстані сняться мені сни, Образи людей, яких давно не бачив. Дім завжди чекає тебе поглядом у вікні, Рідні очі так жадають зустрічі з тобою.
Я не хотів би мати абсолютно все, Віддаючи комусь, нічого не чекати, На краю світу я зрозумів одне: Неможливо у житті всі мрії наздогнати. Я шукав те, що в мене було завжди, Але тільки зараз я цe все побачив.