А я живий, матусенько, живий, Хоч вже по нас Безчесно так стріляють. Для них вже свій народ – | То вороги... | Якщо ж загину, | То за що – я знаю... | (2)
Я знаю, мамо, як тобі болить Ота моя така нестримна вдача, Але не плач!.. Хай наші вороги | Від немочі своєї гірко плачуть!.. | (2)
А я живий, матусенько, живий, Бо з нами правда! Їм нас не здолати! От тільки жаль, | Що наші вороги | Цькують на нас | Мого По крові брата. | (2)
А я живий, матусенько, живий, І не питай мене, чи я боюся... Нехай бояться наші вороги, | А ти молись... | Я ж, матінко, борюся!..