Говорила мати, у літа далекі,
Що мене до хати принесли лелеки.
Не сказала, сину, в золотий святвечір,
Що вони лишили й доленьку лелечу...
А як чула клекіт,
Завмирала в полі:
"Принесіть, лелеки, нелелечу долю"
Плинуть хмари сині, плинуть хмари сині.
Жаль мені, що нині
Я в лелек не вірю.
А як заклекочуть, лину в небо чисте,
Повернутись хочу у своє дитинство.
Поклонитись полю
На чотири боки
За лелечу долю
Й пережиті роки.
За лелечу долю
Й пережиті роки.
Ставицкая Т еще тексты
Другие названия этого текста
- Айнарес - Лелеча доля (автора віршів, як згадаю, напишу) (0)
- Ставицкая Т - Лелеча доля (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1