Те, що так давно хотів сказати, Про що багато я міг брехати. Тобі одній я залишаю Думкина стіл я розкладаю.
Ти більше не будеш кудись тікати, Ти більше не будеш мене лякати, Читати мої нові листи, Слухати на стелі записи.
Пр. Я жив собі на самоті, Коли в життя увірвалась ти. Порозкидала із полиць Думки у голові були колись. Безлад свій ти там навела, А сама залишилась в серці ти одна.
Спитаєш у мене \"Чому так довго?\" Питаєш у мене \"Чому так коротко?\" Не відповім тобі на запитання, Це залишу в твоїх бажаннях
Більше немає нових пісень, І вже закінчився останінй день. Розмова наша практично ідеальна. Така як ти здавалось бездоганна.
Пр. Я жив собі на самоті, Коли в життя увірвалась ти. Порозкидала із полиць Думки у голові були колись. Безлад свій ти там навела, А сама залишилась в серці ти одна.
Буде ще розмова один-на-один, Триватиме декілька хвилин. Та це вже буде завтра, А сьогодні всьо \"я жду дзванка\".