Лісом покриті гори високі, Смерекові смоли, березові соки, Стоїш та кайфуєш від панорами, І раз – ріжуть око порублені шрами… Хто-то-то зробив таку лажу - Перетворив ліс на попіл і сажу?!? Гуцули та боки приклали сили - Дерева зрубали, гілки попалили.
Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже!
Степ, степ, степ довкола широкий, Авто летить вперед, руйнуючи спокій, На трасі потрохи зростає напруга, Туди одна смуга, і сюди одна смуга. У-у-у-га розтягнулись колони, Пруть вантажівки – подібні, мов клони, Їх обігнати – багато відваги, На інших вони не звертають уваги…
Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау! Їм було байдуже! У-у! Їм було байдуже!
Сонце ласкаве, море глибоке, Люди на пляжі вилежують боки, Омиють засмагу в хвилях прибою, Спрагу заллють прохолодним напоєм. Ой! Ой! Вони не заплачуть Від чужої біди, від чиєїсь невдачі, Їх не цікавить з якої причини, Виходять на берег мертві дельфіни…