Мені все одно, як ти жила раніше! Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! Головне, щоб я став коханням останнім!
Кожен день пролітає стрілою. Кожен день, коли ти поруч зі мною. Тож я тебе прошу, я тебе молю – Лишайся зі мною, бо я тебе люблю! Нехай нас із тобою турбують плітками – Не стануть плітки муром між нами! Те минуле – твоє, а для мене – відсутнє. Мене цікавить теперішнє і майбутнє!
Мені все одно, як ти жила раніше! Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! Головне, щоб я став коханням останнім!
Ти була – яка була, тепер ти – інакша! Трошки мудріша, трошки старша. Тепер ти не та, тепер ти не там, І я тепер тебе нікому не віддам! Нехай твоє життя було не біле, не пухнасте, Але моя зелена жаба склеїла ласти, Не сидить в мені, не тисне на груди… Мене турбує тільки те, що є, і те, що буде…
Мені все одно, як ти жила раніше! Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! Головне, щоб я став коханням останнім!
Пролетять роки – ми їх цікаво проживемо, Дуже непогано і зовсім недаремно. Оминемо лиха, невдачі, розлуки. В нас виростуть діти, потім – онуки. Перед смертю скажемо – життя було прекрасним. І добре, що вдалося це зрозуміти вчасно… А зараз ми зупинимо всі рожеві мрії. Ми згадали про дітей – переходимо до дії…
Мені все одно, як ти жила раніше! Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! Головне, щоб я став коханням останнім!