Сл.Ірини Зінковської
Любила, вірила, прощала
У ніч, росою споєну
і травами настояну,
кохання засвітало у очах.
Згорало небо зоряне,
мов та душа нескорена,
що губиться в земних передчуттях.
Приспів:
Любила, вірила, прощала
і відпускала так, щоб не хотів піти.
Любила, до небес злітала…
Я йду до тебе, милий, назавжди.
Вогнями вечоровими,
зірницями бузковими
знов матіоли квітнуть у саду.
Дзвінкими зорепадами,
цілунків міріадами
навіки в серце я тобі впаду.
Приспів.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1