Пролягла дорога від твоїх воріт До моїх воріт, як струна. То чому змінився твій самотній слід – Знаєш ти одна, ти одна.
Зимна осінь ще той слід листям не накрила, Бо до тебе навесні я повернусь, мила. Мою руку ти візьмеш знову в свої руки, Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Приспів: Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню цю візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас.
(Тіна Кароль)
Як сніги зійдуть із гір потоками, Ой глибокими, навесні. Забринить дорога та неспокоєм Та неспокоєм, навесні...
Зимна осінь ще той слід листям не накрила, Бо до тебе навесні я повернусь, милий. Твої руки я візьму знову в свою руку, Й не розквітне поміж нас жовтий лист розлуки.
Бо твій голос, бо твій голос - то є щедра повінь, Ти мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене . Ооой
(Наталя Могилевська)
Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь, Я мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь, Я мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене.
(Разом)
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь, Я мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас.