З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку брала.
А що чорна ниточка — розтавання,
А червона ниточка — то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Встану я в неділеньку з позаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердся, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
Українська народна пісня еще тексты
Другие названия этого текста
- Українська народна пісня - З вечора тривожного (1)
- Вишиванка - Слова: Микола Сом Музика: Оскар Сандлер (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2